Софія Черленюк - фотографиня з Дори - Інтерв’ю (ФОТО)

«Крізь кожну фотографію несеться історія, а це найцінніше, що у нас є» - Софія Черленюк, фотографиня з Дори.

Нещодавно Софія зайняла вже чергове перше місце на обласному конкурсі фотографії із цим фото:

Ми поговорили з нею про любов та пристрасть до фотографії. А ще про цілі та війну, яка на них вплинула.

- Що таке фотографія для тебе?

«Насправді, створювати фото це не просто робити знімок на телефон.   Можливо комусь здається, що це звичайна картинка, але коли ти усвідомлюєш, що закарбовуєш момент, що зможеш переглянути це ще раз та повернутись в те місце, щоб відчути всю атмосферу - це щось неймовірне. Завжди, скільки себе пам‘ятаю, я хотіла зберігати в своїй голові образи, пейзажі, моменти… і щиро дякую за те, що маю таку можливість.» 

- Як ти прийшла до фотографії?

«Мій брат, коли мені було років 12 почав займатись фотографіями.  Його роботи мене надихали тож я просила, щоб він навчав і мене. Пізніше в школі з‘явився фотогурток і я записалась туди. Від початку Я любила фото, любила ловити моменти.»

- Що зазвичай ти фотографуєш?

«Нашу місцевість! Гори та ці неймовірні краєвиди завжди просяться спіймати їх у кадр. Але так само я дуже люблю фотографувати людей, іноді коли вони самі того не бачать, щоб показати, якими щирими та прекрасними вони є.»

- Де ти вчилась зйомці? Які цілі маєш?

«Я вчилась у Пасічного Богдана, який був організатором фотогуртка, а також сама, за відеоуроками. Це скоріш моє хобі, тому цілей високих не ставлю. Проте знаю, що хочу об‘їздити якомога більше міст, щоб зробити фото і там.»

- Як отримала перший фотоапарат?

«Це був подарунок від Брата. Та одночасно, я роблю фото на камеру телефону. Тим самим доводжу всім, що красиві фотографії не обов‘язково повинні робитись тільки на фотоапарат.»

- А як що то себе в кадрі?

«Колись мені набагато більше подобалось фотографуватись самій, але зараз я надаю перевагу бути за кадром або ж незапланованим своїм фото. Люблю їхню щирість.»

- Як війна вплинула на Твої фото?

«У мене як у багатьх напевно в перші дні/тижні війни не було натхнення зовсім. Пізніше я знаходила в фотографіях якийсь спокій та відволікала себе так від подій в країні.»

- Що плануєш?

«Я незнаю як повернеться життя, але фото це моє хоббі тож залишати це не хочу найближчим часом. Те що приносить задоволення повинно бути невід’ємною частиною життя. 

Бо наша місцевість та люди такі чудові, що хочеться знімкувати їх та показувати всьому світу. Крізь кожну фотографію несеться історія, а це найцінніше, що у нас є. Спогади, які можна переглянути безліч разів, ось що я називаю фотографіями.»

Читайте також: Мер міста перерізав стрічку готельного номера ім. В. Липинського та 40 250 грн зібрала для ЗСУ сімейна кондитерська «Файна Фамілія» (ФОТО)

Читайте 3434.com.ua у Facebook, Instagram та телеграмі – новини та цікаві статті Яремчанщини у вашому телефоні.